Урок № 22

Тема: О. Довженко. «Зачарована Десна».

Мета: розкрити глибину відображення у «Зачарованій Десні» історичної долі українського народу, духовних джерел митця, краси рідної природи. Через народознавчий аспект донести до учнів багатство культури української нації, її традиції. Розвивати творчі здібності учнів. Сприяти формуванню національної свідомості, плеканню українського національного ідеалу. Виховувати активну самостійну особистість.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

 - розповідь про життя письменника.

ІІІ. Повідомлення теми уроку.

ІV. Основний зміст роботи.

1. Вибіркове читання. Бесіда.

Чому поява лева на березі Десни так здивувала хлопчика?
Лев виявився справжнім. Яка була реакція Сашка й батька на появу хижака?
Що таке гіпербола? Знайдіть цей художній засіб в історії з левом.
(Гіпербола — це поетичне перебільшення. «Лев тоді як стрибне та як рикне! Луна покотилася громом». Весь берег, кручі, ліс, — вся округа переповнилась трепетом «...гукає так, що листя в'яне й трави стеляться»)

Прочитайте від слів: «Де ж узявся лев на березі Десни?
Як Сашко пояснює цю жорстокість дорослих?

Чи це думки самого хлопчика, чи про «непотрібність» лева так говорили дорослі?

Прочитайте опис собаки Пірата.

Що сталося з собакою? Прочитайте епізод про повернення Пірата.
Чи пропадали у вас собака або кіт? Якщо так, чи поверталися вони додому, як висловлювали радість повернення?

Як повів себе батько, побачивши такий виявив почуттів собаки? Про яку рису характеру батька згадує Сашко?

За що родина Довженка любила Пірата?

Учитель. Отже, в кіноповісті «Зачарована Десна» переплелися ліризм і гумор, епічність і пісенність, казковість у змалюванні природи, домашніх тварин. За законами казкової поетики олюднив Довженко і собаку Пірата, і селянських коней. Одного разу Сашко підслухав розмову коней про їхню сумну долю. Один із них казав: «...він (батько) б'є недолю свою. Худі ми, коростяві, і сили в нас мало. А натура в нього старовинна, геройська, хіба йому таких треба, як ми? Учора, коли я загруз з возом у калюжі, і він трощив мене пужалном і носаками, і кричав... помітив я в його очах страждання, та таке палке, бездонно глибоченне, — куди там наше! І я подумав: і тобі болить, проклятий, бідний чоловіче».
 

2. Творча робота.

Які приємні спогади із минулого, пов’язані з сім’єю, ви пригадуєте? Давайте спробуємо назвати ці спогади і збудувати міцну стіну, яка захищатиме вас і завжди нагадуватиме, що у вас є сім’я, до рідних ви можете звернутися у будь-який важкий момент життя.

3. Проблемні питання.

• Які люди оточували героя повісті?
• Від чийого імені ведеться розповідь - малого чи дорослого Сашка?
• Яким було розуміння життя і смерті дитиною?
• Як гармоніювала природа і дитина?
• Яке завдання художника, митця?
• Чи може дитина усвідомлювати себе як представника роду, нації?
• Чи уявляв Сашко свій родовід через конкретні заняття родичів?
• Про що свідчить відсутність сюжету в повісті? Чи не далися взнаки імпресіоністичні погляди у школі Геккеля?
• Яка роль пейзажу в повісті?
• Яке місце фольклору в творі?
• Який синтаксичний спосіб вираження, думки у Довженка улюблений?
• З якою метою вдається письменник до засобів сміху у "Зачарованій Десні"?
• "Тропи-стежини до людських сердець" (Ян Парандовський). Якими стежинами увійшов Довженко до вашого серця?
• Про що свідчить мова твору, яка вона?
• Прокльони - це творчість чи крик зболеної душі?

- Що пише автор про характер вірувань простих людей?
- Що вказує на мудрість і спостережливість письменника?
- Хто прищепив митцю любов до праці і повагу до трудівника?
- Як він зображує своїх батьків, односельців?
- Яку роль, на думку автора, відіграє у вихованні дитини оточення і родина?
- Що взяв письменник зі свого дитинства в далеку мандрівку життя?
- Чи тільки красою природи захоплюється письменник?
- Що вказує на те, що пізнавати світ малий Сашко почав з природи і самого життя?
- Хто з дитинства прищепив йому любов до праці і краси?
- Чому ще навчила Сашка його родина?
- Що дозволило автору змалювати чудовий світ природи?
- Як поступово міняється світ у сприйманні хлопчика?
- Як порушується проблема виховання працею?
4. Вправа з ключем.
 

1.Любить працювати. 2. Намагається про все довідатися. 3. Усьому знаходить власні пояснення. 4. Любить вигадувати. 5. Спеціаліст у певній галузі. 6. Захоплюється розробками планів. 7. Пропонує власні винаходи. 8. Активний учасник.

П Р А Ц Е Л Ю Б Н И Й; Д О П И Т Л И В И Й; К М І Т Л И В И Й; Ф А Н Т А З Е Р;

З Н А В Е Ц Ь; С Т Р А Т Е Г; В И Н А Х І Д Н И К; А К Т И В І С Т
 

5. Пояснити схеми.

VI. Підсумок уроку.

- «Зачарована Десна» - це лірична кіноповість автобіографічного змісту.
- Творчий задум: пригадати, які дитячі враження спонукали в майбутньому до літературної творчості, усвідомити «свою природу на ранній досвітній зорі, коло самих її первісних джерел» (О.Довженко)
- Тема: спогади про дитинство, відтворення картин дитячого світосприймання. Зображення картин життя над деснянського села та його мешканців.
- Будова тексту: відсутність чіткого сюжету, твір складається з новел-спогадів. Багато авторських відступів, оповідь ведеться від першої особи.
- Головна думка: утвердження життєвого оптимізму, «гімн людині», поетизація праці. Яскраво виражений національний колорит оповіді.
- Узагальнений образ-символ дитинства: «Зачарована Десна». Співвідношення автобіографічного і вигаданого.
- Художні засоби: використання гумору і сатири, прийомів контрасту у змалюванні картин життя, багатство тропів і стилістичних фігур.
- Образ минулого: літопис народного життя. змалювання соціальних бід.
- Багатоплановість оповіді: пригоди Сашка, авторські роздуми, картини життя хліборобів, національні звичаї і наївні вірування селян у творі.

VII. Оцінювання навчальних досягнень учнів.

VIІI. Домашнє завдання: підготувати усне повідомлення «Епізод із «Зачарованої Десни», який мені найбільше запам'ятався».