Урок № 8

Тема: Стрілецькі пісні. «Ой, у лузі червона калина похилилася» С. Чарнецького і Г. Труха, «Гей, видно село» Л. Лепкого.

Мета: проінформувати учнів про січових стрільців, вивчити особливості стрілецьких пісень; вміти пояснювати їхні символи, відрізняти стрілецькі пісні від інших; визначити провідний мотив програмових творів; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, пам’ять, увагу; навчити виразного читання; виховувати повагу, пошану до стрілецьких пісень, їх авторів.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Повідомлення теми уроку.

ІV. Основний зміст роботи.

1. Слово вчителя.

Українці століттями героїчно боронили свій край, свою волю від аґресивних чужинців, і ця боротьба знайшла відгомін у різножанрових тематичних комплексах фольклору — козацького, гайдамацького, опришківського, стрілецького, повстанського 40-х—50-х pоків XX ст. З XX ст. у свідомості й пам'яті українців яскравою залишилася пісенність Українських Січових Стрільців — унікальний пласт нашої пісенної лірики, пов'язаний з Визвольними змаганнями українців часу Першої світової війни. Феноменальність цієї пісенности в тому, що поіменно знаємо майже всіх її авторів, місця створення пісень, з безпосередньої історичної близькости бачимо її злиття з фольклорною традицією національного ліро-епосу визвольних змагань. Уже сам леґіон Українських Січових Стрільців, що зродився у перші дні війни 1914 року з добровольців-патріотів, був незвичайним явищем: у нього влилася переважно освічена інтеліґентна молодь, яка взяла в руки не тільки зброю, а й чітку програму національно-просвітницької праці на постоях між боями, створювала школи, читальні, хорові й оркестрові гурти, пресові листки, журнали і т. ін., спрямовані на те, щоб „піднести українську свідомість і честь".

Стрілецькі пісні, а згодом і повстанські пісні, у ХХ ст. зазнали тоталітарного нищення, адже вони асоціювалися з історичними епохами, коли Україна намагалася ствердитися як незалежна держава. Незважаючи на відверті заборони і переслідування, стрілецькі та повстанські пісні збереглись і не втратили своєї популярності. Адже у них розкриваються від домашнього затишку та освіти заради боротьби за національну ідею.
Січові стрільці і вояки української повстанської армії, які і колись козаки, - це охоронці своєї споконвічної землі. Вони не завойовники, не гнобителі інших народів. Вони боронили право на власну Землю, Волю й Державу. Тому в козацьких, стрілецьких і повстанських піснях чоловік постає як носій лицарського духу, державницької ідеї. Саме таким закарбований у пісні образ Юрія Тютюнника - українського військового діяча, генерал-хоружого Армії Української Народної Республіки, розстріляного у Москві 1929 року.
У стрілецьких піснях мотив священного обов'язку' перед Батьківщиною завжди поєднаний з високими інтимними почуттями - любов'ю до матері, дружини, сестри, коханої. Тому, попри весь героїзм та пафос стрілецької творчості, тут присутні і лірика, і тонкий гумор, поетика та мелодика, багато в чому запозичені з давніших народних пісень.
Січові Стрільці з задоволенням переспівували народні пісні, пристосовуючи їх до своїх реалій. Проте, незважаючи на глибоку спорідненість із народними, більшість стрілецьких пісень мають своїх авторів. Тексти і мелодії цих пісень переписувалися в рукописні збірки й передавалися з вуст в уста, а потім видавалися і виконувались у професійних обробках відомих композиторів.
У повстанських піснях терміни "козак", "стрілець", "повстанець" вільно змінювалися в різних варіантах, оскільки українські вояки ототожнювали себе з героями минулого. Повстанські пісні творилися значною мірою на існуючі мелодії козацьких і стрілецьких пісень, і їх авторство встановити важче.
Серед найвідоміших творців слів і мелодій стрілецьких пісень - Роман Григорович Купчинський (1894-1979) - українських письменник, критик, композитор. Однією з найулюбленіших серед українців його пісень є жартівлива "Зажурились галичанки", написана у 1918 році в день відходу Вишколу й Коша Українських Січових Стрільців (УСС) на Херсонщину. Пізніше пісня стала популярною й на Східній Україні під назвою "Плач галичанок". "Пиймо, друзі", - написана у 1918 році у Вишколі Українських Січових Стрільців (УСС), залишалася дуже популярною серед галицької інтелігенції у 30-х роках.
Творцем музики й слів стрілецьких пісень був також Левко Лепкий.
Лепкий Левко (1888-1971) - письменник, видавець, композитор, автор музики й слів пісень "Гей видно село", "Бо війна війною" та інших. Великої популярності набув і його романс "Човен хитається", написаний автором у 1917 році під впливом місячної ночі. Цей твір завжди мав велику популярність й нині звучить з концертної естради у різних виконавських інтерпретаціях.
Гімном січових стрільців була народна пісня на слова Степана Чернецького "Ой у лузі червона калина", з якою Українські Січові Стрільці йшли на війну. У Легіон Українських Січових Стрільців добровольцями записувалися юнаки, які гуртувалися в молодіжних організаціях "Пласт" і "Сокіл" - цвіт української молоді.

1. Виразне читання стрілецьких пісень.
2. Робота з творами: визначення теми, головної думки.
3. Обговорення пісень.

ОЙ У ЛУЗІ ЧЕРВОНА КАЛИНА ПОХИЛИЛАСЯ

 - чому, на вашу думку, Україна зажурилася?

 - прокоментуйте слова з пісні «Не журися, славна Україно, маєш добрий рід»?

 - що символізує калина? які ще символи вам відомі?

 - чому Україна порівнюється з калиною?

 - з яким ворогом і за що борються січовики?

 - як січовики намагаються розвеселити Україну?

 - чим прославилися січові стрільці?

ГЕЙ, ВИДНО СЕЛО

 - як у творі зображені січові стрільці?

 - про яку історичну подію йде мова у тексті?

 - чому січовики порівнюються із соколами?

 - кого і для чого запрошують військові залучитися до походу?

 - поясніть назву твору.

 - яке значення має в поезії образ чорнобрової дівчини?

 - чи бували ви на селі? чим село зображено у пісні?

V.  Підсумок уроку.

Бесіда

- Чому і для чого ми повинні пам’ятати історію рідного краю і тих, хто її творив?

- Для чого писалися стрілецькі пісні?

- Для чого січовики йшли воювати?

- Якою стрільці намагаються зробити Україну?

VI. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів.

VII. Домашнє завдання.

Дослідницьке завдання: розпитати знайомих, сусідів, які народні пісні вони співають.

ДОДАТКИ.